Історія школи

 

 

 

  

 

Розвиток освіти в селі Побережному сягає своїми коренями в позаминуле століття.  Перша згадка про школу в селі  датована 1867 роком. Її відкрив при церкві старший приходський  священник  Доміан Бабецький. Це була парафіяльна школа, що належала до розряду початкової освіти.
   На початку ХХ століття в селі початкова освіта продовжила своє існування. В центрі села в 1901 році був побудований великий будинок для священиків.  Цей будинок в роки радянської влади був клубом і довгі  роки школою. Відомо також, що в роки становлення і розбудови економіки СРСР учителі місцевої школи разом із сільською громадою активно долучилися до зміцнення  обороноздатності  країни. Перегортаючи пожовклі сторінки районної газети «Соціалістичний наступ» від 1 березня 1932 року №8    читаємо: «На відзнаку 14-ї річниці Червоної Армії  актив села Зарудинець(Побережне з 1969 року)  здав 11 центнерів твердих культур хліба. На будівництво літака вчителі відрахували 10% зарплати, сільська рада – 10%, Гармідер Павло 30 крб. всього зібрано 87крб.» Важкою була доля випускників школи під час Великої Вітчизняної війни.До лав Радянської армії було мобілізовано 467 чоловік. З 23 липня 1941 року по 13 березня 1944 року село жило в умовах фашистської окупації. Під час окупації діяла Зарудинецька підпільна група, керівником якої був Гармідер Павло Трохимович. Активно з ним діяли: Яків Шинкарук, Андрій Шинкарук, Марія Пацалюк, Катерина Салецька, яка була зв‘язковою між групою та партизанським загоном С. Буряка. Підпільники здійснювали диверсії на телеграфних лініях, пустили під укіс кілька німецьких ешелонів з боєприпасами  продовольством,проводили агітаційно-пропагандистську роботу серед жителів навколишніх сіл та залучали їх до боротьб з гітлерівськими  окупантами а також друкували і розповсюджували антифашистські листівки. Підпільна група не раз зазнавала провалу. Карателі двічі орудували в Зарудинцях. Відомо також ,що під час окупації фашисти вивезли на роботу до Німеччини 16 молодих хлопців та дівчат. З фронту не повернулося  119 чоловік. 
    По завершенні Великої Вітчизняної війни почалась важка праця по відбудові народного господарства, до якої активно долучилися всі жителі села. Найвищих показників у праці досягли :комбайнер Поліщук Василь та доярки Пацалюк Домка і Марусич Ніна. 
   Відомо, що до 1949 року в селі Зарудинцях  була лише початкова школа. У 1949 році  Кордишівську семирічну школу перевели в село Зарудинці. Директором її був Кузьменко Стах Іванович, завучем – Кучер Ольга Демидівна.   З 1949 по 1950 рік директором була Кучер Ольга Демидівна ,завучем – Мороз Петро Іванович.    Відомо, що в  1955 -1956 роках директором школи був Буряк Дмитро Семенович, завучем – Кучер Ольга Демидівна. Школа працювала в дві зміни. На той час у класах нараховувалось по 40 учнів . Були паралельні класи. У 5 класі, де класним керівником був Титко Іван Мефодійович, було 47 учнів. Також було два сьомих класи. У 1959 році голова колгоспу Лисий Федір Філімонович віддав розпочате будівництво контори колгоспу ( стіни та вивезені крокви ) під школу, сказавши директору школи Буряку Д.С.: «Добудуй і буде школа». На запитання директора: «А чим добудовувати ?» він відповів: «Он гори матеріалу соснового лісу» і показав на колгоспний двір, сказавши при цьому: «Бери скільки потрібно». Самі учителі крили дах, мастили стіни. Жителі села організували толоку. Технічні працівники різали соснові балки на дошку, а директор школи разом з учителем Титком І.М. та секретарем школи Мизюк С. кололи і тесали дилі на стелю. До початку 1960 року потрібно було перейти в нову школу. Цього року були привезені заготовки парт на чотири класи, які збиралися на уроках трудового навчання.
     В 1960 – 1961 роках директором школи був Тищенко Володимир Миколайович, завучем – Кучер О.Д.
     В 1961 – 1962 роках директором школи став Ільніцький Степан Федорович. Школа стала восьмирічною.
    В 1962 -1963 роках Ільніцького С.Ф. переведено на посаду голови колгоспу. Директором призначили Щербаня Івана Степановича.
      В 1964 – 1965 роках директором став Будко Олександр Ваніфатович.
     В 1965 – 1966 роках директором школи призначений Павловський Володимир Іванович, який у 1967 році добудував друге крило школи, випросивши кошти та матеріали у Києві. Завучем була Вакуленко Тетяна Матвіївна. У добудованому приміщенні розмістилося два класи. Таким чином всі учні старших класів почали навчатися в одному приміщенні.  Учні початкових класів продовжували навчатися в старому приміщенні.
   В 1968 – 1969 роках директором школи призначено Кирика Миколу Васильовича , завучем – Лещенка Миколу Нікандровича.
    В 1970 – 1973 роках директором школи був призначений Шум Євгеній Олександрович.
  В 1974 році директором призначено Кривоноса Василя Карповича, завучем – Дмитрука Валентина Васильовича.
       В 1980 – 1983 роках директором призначено Шевченка Анатолія Анатолійовича, а в 1984 – 1999 роках директором знову призначено Кривоноса Василя Карповича, завучем Матвієнко Ганну Сильвестрівну.       У 1989 році школа змінила свою назву – з восьмирічної на неповну середню. З 1993 по 1999 завучем призначено Качура Віктора Яковича.
З 1992 року школа взяла в оренду другий поверх дитячого садочка,  де було розміщено учнів початкової школи (1 -4 класи ). 

 

 

З 01.10.1999 року директором  було призначено Гуменчук Світлану Василівну, завучем - Коржанівську Валентину Миколаївну.

 

 

В 1999 році було проведено газифікацію школи та дитячого садочка. Були   створені сприятливі умови для навчання і виховання дітей. Територію школи огороджено декоративним бетонним забором. Проведено капітальні ремонти сучасними будівельними матеріалами шкільних будівель як із середини, так і зовні. Обладнано комп’ютерний клас. Проведено озеленення території школи (посаджено квіти та молодий сад). 

 

 

 

 

 У 2015 році Побережненська загальноосвітня школа І-ІІ ст. реорганізована у Побережненський НВК: ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ.

У 19.03.2021 році Побережненський НВК реорганізовано у Комунальний заклад " Побережненська гімназія з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради.

З 01.09.2021 року Комунальний заклад " Побережненська гімназія з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради реорганізована в Побережненську філію КЗ "Вороновицький ліцей" Вінницької області.

З 20.01.2022 року Побережненську філію КЗ "Вороновицький ліцей" Вінницької області  реорганізована в Побережненську філію КЗ "Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради.

Очолює філію: завідувач філії Гуменчук Світлана Василівна, заступником завідувача філії призначено Незамай Аллу Василівну.

 У філії  навчаються 90 учнів шкільного підрозділу та 23 вихованці дошкільного підрозділу.

  Заклад освіти забезпечує навчання учнів трьох населених пунктів. Педагогічний колектив нараховує 15 учителів та 2 вихователі дошкільного підрозділу.

  Учні філії є активними учасниками районних конкурсів, спортивних змагань та предметних олімпіад, в яких займають призові місця.

  У закладі добре налагоджена виховна позакласна робота, учні та вихованці є активними учасниками виховних заходів, які проводить філія.

  Відповідно до рішення 60 сесії VIII скликання від 23 травня 2024 року № 4683 "Про припинення діяльності Побережненської філії КЗ "Степанівський ліцей з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради" та № 4685 "Про створення Комунального закладу "Побережненська гімназія з дошкільним підрозділом" Вороновицької селищної ради" з 22.08.2024 року заклад запрацював, як гімназія. Дирктором закладу призначено Гуменчук Світлану Василівну, заступником директора - Незамай Аллу Василівну.

 

Колектив Побережненської гімназії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

          Приміщення школи, в якому навчалися діти до 1960 року, а початкові класи до 1992року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 

 

 

 

         

 

 Приміщення школи, в якому навчалися учні до 2022 року

       

 

 

 

  

   Діючий заклад освіти